Мистецьки мости з Європою
11 квітня 2025
Мистецьки мости з Європою
- 11 квітня 2025: Мистецьки мости з Європою
- 17 лютого 2025: Закінчився період обсервації у Нових Санжарах евакуйованих з Ухані
- 17 лютого 2025: Краєзнавча вікіекспедиція в Опішне
- 17 лютого 2025: Регіони без «регіонів»: 4 області заборонили ПР
Передостанній квітневий захід 2025 року в Університеті третього віку ПУЕТ (Полтавського Університету економіки і торгівлі), який відбувся у межах українсько-німецького фестивалю URBAN X – CHANGE NETWORK II «Bridges – німецько-український проект партнерства в галузі освіти, культури та громадянської дипломатії», реалізувався за напрямком «Art – Мистецтво». Цікавий проект по темі: «Німецькі мотиви у творах полтавських художників та архітекторів» був спрямований на відтворення нового культурного акценту в відносинах двох країн Німеччини та України. Актуальність теми обумовилася співпрацею з німецькими партнерами — саме за їхньої підтримки та фінансування проводився фестиваль.
В сучасному житті мистецтво сприймається не тільки, як картина в музеї чи, як звуки музикального твору, це частина душі кожної людини. Мистецтво викликає сильні емоції, надихає змінювати світ. Воно існує в незліченних формах, але певні техніки, стилі живопису, сюжети визначали різноманітні напрямки протягом історії. Присутні на заході слухачі мали змогу зануритися в атмосферу архітектури мистецького модерну, якій об’єднує витонченість, декоративність та натхнення природою. Модерн - архітектурний стиль, основними відмінними рисами якого стала відмова від використання прямих ліній і кутів. Основними його елементами є використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я, хвилястих ліній, запозичених у природи. Та яка правильно назва - модерн, ар нуво чи югендстиль? Назва стилю в різних країнах була: Бельгія й Франція - «нове мистецтво» (Ар-нуво), Німеччина - «молодий стиль» (Югендстиль), Італія - «квітковий стиль» (Ліберті), Велика Британія - «сучасний стиль», США - «стиль Тіфані», Австрія – «Сецессіон». Стиль модерн виникає наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., коли проходив бурхливий промисловий розвиток у Європі, йшла інтенсивна забудова міст, коли зросла роль житлової і громадської архітектури: вокзали, банки, театри, лікарні, школи. Поширенню стилю модерн сприяли технічний прогрес, винайдення нових будівельних технологій і використання естетики матеріалів, таких як метал, скло, бетон. Художники, які працювали у цьому напрямку, віддають перевагу природним формам і мотивам. Архітектори модерну висунули на перший план вимоги до комфорту, наприклад, будівлі облаштовували ліфтами і центральним опаленням. У цьому стилі будували не тільки культові споруди ай звичайні житлові будинки. Цікавою для слухачів виявилася історія мистецтва та архітектури крізь призму українсько-німецьких культурних зв’язків. Учасники заходу відкрили для себе несподівані паралелі між німецькою культурою та мистецтвом Полтавщини, дізналися, які саме німецькі архітектурні стилі залишили свій відбиток у місті Полтаві. Було відзначено, як німецькі архітектурні традиції вплинули на вигляд місцевих будівель, а також як полтавські художники втілювали європейську естетику у своїх творах. Йшлося про те, як митці Полтавщини поєднували місцеві мотиви з європейськими стилями та які цікаві факти приховує мистецька спадщина регіону. Український оригінальний архітектурний модерн, або неоукраїнський стиль - один з оригінальних архітектурних стилів. Він виник на початку XX століття, існував та розвивався протягом майже 40 років (з 1903 по 1941 рр.), залишив потужний слід у національному мистецтві.
Приклади полтавських житлових будівель у стилі модерн: вул. Стрітенська, буд. 49; вул. Котляревського, буд. 30; пер. Госпітальний, буд. 3; вул. Європейська, буд. 33; вул. Державного Прапора, буд. 3.
За своїм первісним призначенням ці архітектурні об’єкти в ті часи використовували як прибуткові будинки. Нині тут мешкають звичайні полтавці.
Високий старт українському модерну в архітектурі дав видатний полтавець Василь Кричевський (1872-1952 рр.).
За його проектом було побудовано Будинок губернського земства в Полтаві. Де використані елементи української народної і церковної архітектури. Особливої виразності споруді надають лінії даху з двома вежами, стрункість фігурних вікон і колон.
Полтавщина має чим пишатися: саме тут творили Григорій та Іван Мясоєдови, Опанас Сластьон, Василь та Федір Кричевські - видатні митці, які інтегрували європейські стилі у власне бачення української культури. Захід фестивалю напрямку «Art – Мистецтво» надихнув учасників і став ще одним кроком до глибшого розуміння культурної спадщини Полтавщини в європейському контексті.
Слухачі з захватом виконали практичну роботу, всі бажаючи створили свої варіанти копій робіт великих майстрів модерну. Цікавий та креативний захід дозволив навести віртуальні мости між мистецькими направленнями Європи та України!