Вікіекспедиція Дністровським каньйоном: відмінності між версіями

3-5 червня 2016 року відбулась Вікіекспедиція до [[w:Національний природний парк «Дністровський каньйон»|Національного природного парку (НПП) «Дністровський каньйон»]], розташованого у Тернопільській області України. Участь в експедиції взяли троє ентомологів – [[:wikipedia:uk:Користувач: Marinka_kma | Марина Калюжна]], [[:wikipedia:uk:Користувач: Анна Нужна | Ганна Нужна]], [[:wikipedia:uk:Користувач: Мартинова Катерина | Катерина Мартинова]], а також фотограф та оператор безпілотного літального апарату [[:wikipedia:uk:Користувач: GeneMrRoboto | Євгеній Кобзєв]]. Головною метою експедиції було дослідження природи, а саме ентомофауни, Придністровського [[w:Поділля|Поділля]] та НПП «Дністровський каньйон», адже цей край є унікальним з природної точки зору. Дністровський каньйон є найбільшим каньйоном в Україні та одним із найбільших у Європі. За даними Інтернет-опитування за 2008 рік він входить до переліку 7 природних чудес України. У Національному природному парку, який займає площу понад 10 тисяч гектарів, охороняються цінні природні, а також історико-культурні об'єкти Середнього Подністров’я.

Тривалу екскурсію Каньйоном учасники Вікіекспедиції почали з огляду руїн [[w:Червоногородський замок|Червоногородського замку]] та домініканського костелу Успіння Діви Марії, що знаходяться в улоговині урочища «Червоне» поблизу села [[w:Нирків|Нирків]], Заліщицького району. Неподалік замку стрімкі води річки [[w:Джурин (річка)|Джурин]] утворюють [[w:Червоногородський водоспад|Червоногородський водоспад]] – найвищий рівнинний [[w:водоспад|водоспад]] України (16 м).

Впродовж прогулянки лісом та узліссями, що вкривають схили Дністровського каньйону, учасники експедиції вивчали [[w:фауна|фауну]] та [[w:флора|флору]] місцевості, а також відвідали низку цікавих природних та історичних пам’яток (водоспад «Дівочі сльози», «Грот Пустельника» в урочищі «Пустельня», джерело Святої Анни, місце впадіння р. Джурин в р. Дністер). В чистій воді річки Джурин дослідникам зустрічались [[w:Планарія|планарії]], [[w:Одноденки|одноденки]], [[w:Волохокрильці|волохокрильці]], [[w:Мошки|мошки]], на суходільних рослинах та лісовій підстилці були помічені різноманітні паразитичні оси (з родин [[w:Ichneumonidae|Ichneumonidae]], [[w:Braconidae|Braconidae]], [[w:Chalcididae|Chalcididae]] та [[w:Chrysididae|Chrysididae]]), а також жуки, клопи, лускокрилі, бабки та багато інших груп [[w:Комахи|комах]]. Учасникам експедиції вдалось також сфотографували ряд досить рідкісних рослин – папороть [[w:Аспленій волосоподібний|аспленій волосоподібний]] (Asplenium trichomanes), [[w:Лілія лісова|лілію лісову]] (Lilium martagon), а також [[w:очиток їдкий|очиток їдкий]] (Sedum acre), [[w:дзвоники персиколисті|дзвоники персиколисті]](Campanula persicifolia), [[w:сухоребрик льозеліїв|сухоребрик льозеліїв]] (Sisymbrium loeselii), [[w:жарновець віниковий|жарновець віниковий]] (Cytisus scoparius), [[подорожникw:Подорожник Урвіллподорожник Урвілла]] (Plantago urvillei) та інші.

Розповідаючи про Дністровський каньйон не можна не згадати про його палеонтологічне минуле. Тут, у долині р. [[w:Дністер|Дністер]] можна зустріти відслонення від наймолодших – [[w:Антропоген|антропогенових]] (біля 2,5 млн р.), до найдавніших – [[w:Силур|силурійських]] (біля 420 млн р.). Часто зустрічаються [[w:Устецький розріз нижнього девону|червоні девонські пісковики]] – відслонення віком біля 400 млн років, що містять викопні залишки молюсків, риб, водоростей, тощо. Ці стародавні породи формують мальовничі краєвиди як в межах самого Дністровського каньйону, так и в його околицях.

В місці злиття річок [[w:Джурин (річка)|Джурин]] та [[w:Дністер|Дністер]] учасники Вікіекспедиції відпочивали під час довгої екскурсії Каньоном. В такому місці, безсумнівно, приємно було б лишитися на декілька днів, щоб милуватись природою, купатись у теплій воді і вивчати флору та фауну.

Якщо Національний природній парк «Дністровський каньйон» порадував учасників Вікіекспедиції природними красотами, то дорога додому, від м. [[w:Заліщики|Заліщики]] до м. Києва, була сповнена емоціями від побачених історичних пам’яток. Перша з них – [[w:Покровська церква (Сутківці)|церква Покрову Пресвятої Богородиці]], а точніше церква-фортеця, що гордо височіє на пагорбі посеред села [[w:Сутківці|Сутківці]], – надала відвідувачам відчуття сивої давнини. Завдяки використанню БПЛА з висоти пташиного польоту було відзняте відео з панорамним оглядом церкви.

Далі мандрівники побували в м. [[w:Чортків|Чортків]], де вишуканістю архітектури здивував [[w:костел Св. Станіслава|костел Св. Станіслава]]. У місті [[w:Меджибіж|Меджибіж]] учасники експедиції оглянули [[w:Меджибізький замок|замок]], з його палацовим комплексом, Лицарською Вежею та замковою церквою Святого Миколая. Відвідання музею, що знаходиться в приміщенні Меджибізького замку, дозволило ознайомитися з побутом колишніх мешканців замку та порадували колекцією старовинних вишиванок. У місті Летичів побачили Домініканський костел Успіння та Летичівський замок.

Дорога до Києва тривала довгі 12 годин, проте дозволила учасникам Вікіекспедиції побачити мальовничі краєвиди та низку історичних пам’яток. Така довга подорож машиною, як можна було б очікувати, не здалась мандрівникам важкою, бо була насичена позитивними емоціями, враженнями та планами на майбутнє: обов’язково повернутися до [[w:Дністровський каньйон|Дністровського каньйону]] щоб побачити всі його мальовничі пейзажі та території, які входять до природно-заповідного фонду України.

Під час Вікіекспедиції до Дністровського каньйону було зібрано, сфотографовано та задокументовано велику кількість матеріалів, що були завантажені до Вікісховища (доступні за категорією: Wikiexpeditions to Dnister Canyon). З них велику частину складають фотографії комах та рослин, що були визначені науковцями. За короткий звітний час ентомологи написали низку статей у Вікіпедії – було подано загальні дані щодо родини металево забарвлених ос- блискіток ([[w:Hymenoptera|Hymenoptera]]: [[w:Chrysididae|Chrysididae]]) та низки видів з них – [[w:Chrysis fulgida|Chrysis fulgida]], [[w:Chrysis zetterstedti|Chrysis zetterstedti]], [[w:Chrysis pulchella|Chrysis pulchella]], [[w:Stilbum cyanurum|Stilbum cyanurum]], [[w:Parnopes grandior|Parnopes grandior]], [[w:Hedychrum nobile|Hedychrum nobile]]). Також було створено сторінки про їздців родини [[w:Ichneumonidae|Ichneumonidae]] та підродин [[w:Anomalоninae|Anomalоninae]] ([[w:Ichneumonidae|Ichneumonidae]]) та [[w:Aphidiinae|Aphidiinae]] ([[w:Braconidae|Braconidae]]). Ця робота надихнула дослідників на подальший збір інформації та написання інших україномовних статей у Вікіпедії. Учасники Вікіекспедиції сподіваюсться, що інші науковці теж долучаться до цієї важливої справи.