Заповідну Корсунщину вивчили учасники вікіекспедиції

Вікіекспедиція тривала 14-15 липня. Практично всі об’єкти природно-заповідного фонду Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, що були обстежені під час експедиції, до цього часу не були представлені в українській вікіпедії статтями, а також не мали фотографій у базі конкурсу “Вікі любить Землю”. Можливо, однією з причин цього є те, що всі вони (окрім Корсунь-Шевченківського парку) не позначені на місцевості, не мають охоронних знаків та інформаційних аншлагів. Крім того, в Міністерстві екології та природних ресурсів відсутня документація про ці території та об’єкти ПЗФ. Таким чином, людям, зацікавленим у пізнанні природи рідного краю, практично ніде отримати інформацію про розміщення заповідних територій. Тож учасники експедиції прагнули як доповнити Вікіпедію статтями про території природно-заповідного фонду, проілюструвати статті про заповідні об'єкти та інші цінні природні території, види рослин і тварин, поширені на Корсунщині. Більшість об’єктів, на які була направлена увага вікіекспедиції, розміщені в долині р.Рось, на ділянках її каньйону та окремих скельних виходах. Пересування між ними за допомогою громадського транспорту практично неможливе. Тому експедиція вирушила в дорогу автомобілем.

День перший Дорогою до місця проведення основної частини досліджень, учасники експедиції відвідали також об’єкти природно-заповідного фонду, розміщені неподалік маршруту. Ними стали заповідне урочище «Бурти» та ландшафтний заказник «Медова Долина» у Лисянському районі Черкаської області.

Перемістившись до Корсунь-Шевченківського району, експедиція відвідала територію заказника "Стеблівський" та пам’яток природи "Скеля “Бурлачка”, "Скеля Адама Міцкевича", "Скеля “Сфінкс”, "Скеля І.С.Нечуя-Левицького" в межах смт. Стеблів. Також учасниками були зафіксовані історико-культурні пам’ятки в межах населеного пункту. Кінцевим об’єктом першого дня став заказник «Виграївський».

Крім того, учасники експедиції обстежили три ділянки, що наразі проектуються для створення нових територій природно-заповідного фонду у Корсунь-Шевченківському районі: каньйон р.Рось та ділянка її колишнього русла в с.Стеблів, схил з ковиловим степом між с.Стеблів та с.Виграїв та схил з ковилово-різнотравним степом біля с.Виграїв. Відзнятий фотоматеріал цих ділянок зможе стати ілюстрацією статей про зазначені заповідні території – після того як вони будуть оголошені рішенням Черкаської обласної ради.

День другий В другий день експедиції, учасники відвідали заповідне урочище «Різаний Яр», а також об’єкти, розміщені в самому м.Корсунь-Шевченківський – пам’ятку природи «Острів Зелений», «Корсунь-Шевченківський парк» та розміщену на його території пам’ятку «Каштан Тараса Шевченка», що помилково була зазначена в українській вікіпедії як пам'ятка природи, хоча статусу такого не має. Крім того, учасники експедиції обстежили ділянку, що наразі проектується для створення нових територій природно-заповідного фонду - гранітні останці в межах с. Карашина.

Попередньо, учасники вікіекспедиції розраховували на можливість додатково обстежити низку об’єктів природно-заповідного фонду в околицях с.Квітки, натомість відвідати їх не вдалось. Разом з тим, зібрана інформація про ці ПЗФ та фотографії учасників експедиції, наявні у власних архівах авторів були також завантажені для об’єктів “Гатки”, “Наливайкове (заповідне урочище)”, “Кучерява гора”, “Шиш-вода”, “Підсніжник (заказник)” та “Алея княгині Лопухіної”.

Для збору інформації про зазначені ПЗФ, учасники експедиції звернулись за консультацією до краєзнавця, редактора книги "Село Квітки і квітчани: сторінки людської пам'яті" Петра Петровича Євича. Завдяки консультаціям вдалось виявити місце розташування ПЗФ в с.Квітки та їх околицях, що не мають охоронних знаків та якісних карт у архіві Мінприроди України.

Звіт про вікіекспедицію

Звіт