PolyITAN-2 виведено на навколоземну орбіту: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Jbuket (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Jbuket (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 17:
 
Сам «[[:w:PolyITAN-2|PolyITAN-2-SAU]]» – це двоблочний супутник кубічної форми стандарту 2U [[:w:CubeSat|CubeSat]] (2U означає, що супутник складено з двох блоків-кубиків, тобто за формою це паралелепіпед 10x10x20 см). Він належить до класу наносупутників, оскільки його вага є більшою 1, але не перевищує 10 кг. У рамному каркасі апарату розміщено електронні плати підсистем. Це підсистема обробки даних, підсистема навігації, орієнтації та стабілізації, підсистема комунікації, підсистема управління корисним навантаженням та підсистема електроживлення. На сотопанелях каркасу укріплено 4 сонячні батареї, що складаються з 16 арсенід-галієвих фотоелектричних перетворювачів. На панелі куба, що її в польоті буде направлено на Землю, розміщено дві виносні антени, що розгортаються на орбіті. На трьох суміжних панелях куба, що створюють спрямований у польоті на Сонце просторовий кут, містяться три датчика Сонця. До складу супутника входять чотири електронні плати розробки КПІ, стандарту PC104 з електронними компонентами підсистем, типових для даного класу супутників. Створення цього наносупутника стало можливим завдяки спонсорській підтримці Шеньянського аерокосмічного університету (м. Шеньян, Китайська Народна Республіка), Фонду ім. Калініна, ТОВ «Діона» та компанії «Boeing-Ukraine Ltd».
 
<center>
<gallery widths="520" heights="400">
PolyITAN-2-04.jpg|Фінальна перевірка систем супутника, включаючи СЕЖ, в Нідерландах
PolyITAN-2-05.png|Корисне навантаження супутника FIPEX (Flux Probe Experiment) - експериментальний датчик забору зустрічного потоку, здатний розрізняти і вимірювати характеристики атомарного і молекулярного кисню. Атомарний кисень представлений більше інших частинок на висоті 90-380 км, його оцінка є визначальним чинником у моделі атмосфери
PolyITAN-2-00.jpg|Радіоканал cупутника КПІ PolyITAN-2
PolyITAN-2 structure.png|Структурна схема супутника. 1 - Корисне навантаження (FIPEX); 2 - Сонячні батареї; 3 - Несучі елементи конструкції; 4 - Сотопанелі; 5 - Антенний модуль; 6 - Магнітометр з механізмом розгортання; 7 - GPS / ГЛОНАСС антени; 8 - Радіоантена; 9 - Маховик; 10 - Електронна платформа; 11 - Датчик координат Сонця
PolyITAN-2-01.jpg|Центральний процесор та система обробки даних cупутника КПІ PolyITAN-2
PolyITAN-2-02.jpg|Підсистеми cупутника КПІ PolyITAN-2 в зборі
PolyITAN-2-03.jpg|Робота підсистеми навігації cупутника КПІ PolyITAN-2
</gallery>
</center>
 
Нагадаємо, що це вже другий космічний апарат, який розроблено і побудовано під керівництвом завідувача лабораторії наносупутникових технологій теплоенергетичного факультету [[:w:Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»|Національного технічного університету України «Київський політехнічний інституту імені Ігоря Сікорського»]] Бориса Рассамакіна. У складі групи розробників – член ГО “Вікімедіа Україна” Євген Коваленко. <ref>[https://wikimediaukraine.wordpress.com/2014/06/26/%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D1%86%D1%8C-%D1%94%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD-%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4-%D1%80%D0%BE/ Вікімедієць Євген Коваленко – серед розробників першого українського наносупутника]</ref>
 
Перший супутник – «[[:w:PolyITAN-1|PolyITAN-1]]» – був запущений 19 червня 2014 року. Метою його запуску було відпрацювання технологічних режимів польоту та дослідження елементів конструкції апарату з метою їх подальшого вдосконалення. Він і досі перебуває на навколоземній орбіті й щодня передає сигнали телеметрії до університетського центру управління польотом. Отримані від нього дані є надзвичайно корисними для дослідників та інженерів, використовувалися при проектуванні «[[:w:PolyITAN-2|PolyITAN-2-SAU]]» й враховуються при розробці наступного космічного апарату цієї серії - наносупутника «PolyITAN-3».
 
==Див. також==
 
* [[:w:Наносупутники]] – клас малих штучних супутників Землі.
* [[:w:Список космічних запусків українських ракет-носіїв]]
 
== Примітки ==