У Києві відбувся форум «Нас єднає мова»

1 липня 2015

Сергій Квіт на форумі «Нас єднає мова», 1 липня 2015

1 липня 2015 року у Києві пройшов міжнародний форум на підтримку української мови «Нас єднає мова». Форум відбувався у приміщенні НСК Олімпійський. Участь у форумі взяли міністр освіти України Сергій Квіт, народний депутат Олесь Доній, діячі освіти й культури, громадські активісти, а також гості з-закордону — голова державної комісії з питань литовської мови Дайва Вайшнєне і голова Товариства білоруської мови Олег Трусов.

Засідання форуму відкрив Сергій Квіт, який сказав, що Міністерство освіти «на стороні української мови». Він також повідомив, що вимога спілкуватися на робочу місці прописується у контрактах з керівниками навчальних закладів, а зазначив, що якщо «людина не є патріотом, то вона не може бути і фахівцем». Також С.Квіт говорив про важливість вивчення англійської мови. Одразу після виступу С.Квіт, однак, покинув форум, і чимало питань, адресованих до роботи Міносвіти залишились без відповіді.

Олесь Доній говорив про нову хвилю русифікації, яку розпочали так звані російськомовні українські патріоти і підтримала більшість депутатів у Верховній Раді, які відмовились підтримати законопроект щодо обов'язкового атестування з української мови чиновників. Також депутат наголосив, що призначення на урядові посади чиновників, що не володіють державною мовою є прямим порушенням закону і надихає порушувати закони інших громадян.

Дайва Вайшнєне поділилася успішним литовським досвідом щодо впровадження обов'язкових іспитів з литовської для держслужбовців і наголосила, що не існує ані мов-агресорів і мов-жертв, але є люди, що дозволяють тій чи іншій мові домінувати над іншою.

Брати Капранови, представлені цього разу одним із них, наголосили на функціях державної мови — функції інформаційної, порозуміння, детальніше з якими можна ознайомитись у книзі Закон братів Капранових.

Депутат Київради Олександр Вовченко представив Концепцію з популяризації української мови в Києві і наголосив, що лише 17% киян вважають українську мовою комфортного спілкування і лише 35% спілкуються українською на роботі.

Громадський активіст Роман Матис говорив про «партизанську» боротьбу за українську мову, яку доводиться вести активістам з тими компаніями які відмовляються надавати інформацію українською мовою.

Левко Лук'яненко навів інформацію про те, що ООН вважає «національними» ті країни, в яких більше ніж 67% населення представлено однією нацією. Україна згідно з даними останнього перепису представлена українцями на 78%, а після фактичної втрати Криму й окремих районів Донбасу цей відсоток став ще більшим.

Доктор філологічних наук Галина Мацюк навела дані, які свідчать про кореляцію між мовою спілкування і світоглядом. Цю думку продовжив і політолог Станіслав Федорук, зазначивши, що окуповані райони Донбасу практично співпадають з кордонами поширення української освіти. Він наголосив, що всі освітні заклади мають бути підпорядоковані МОНу.

Доктор філологічних наук Лариса Масенко наголосила, що для мовних процесів важливі не тільки демографічні показники, але й комунікативні — а саме потужність представлення тієї чи іншої мови у ЗМІ, радіо і телебаченні. В цьому у секторі українська мова суттєво програє російській на території України.

Олексій Курінний зазначив, що наше законодавство є найбільш демократичним серед європейських країн, оскільки визнає національними меншинами усі народи, представники яких перебувають на території України. В той же час недоліками закону "Ківалова-Колесніченка" є занадто низький поріг застосування, а також можливість вибіркового його застосування. Відтак захист української мови має відбуватись у двох плозинах - у площині змін до чинного законодавства і у площини захисту прав україномовних, закріплених чинним законодавством.

По завершенню форуму було вирішено підготувати спільну резолюцію форуму до Президента України, Кабінету міністрів та Верховної ради, в якій буде наголошено на важливості всебічного захисту української мови, що передбачено ст. 10 і 11 Конституції України.

Галерея

ред.

Посилання

ред.