70 років від народження Василя Стуса. Літературний вечір в Одесі
- 18 березня 2019: Харківські ціни на питання
- 7 січня 2019: Учасники школи молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!» проведуть акцію «У НАС НЕ КУРЯТЬ»
- 24 грудня 2017: Президентом делегації ЄС міжпарламентського комітету з розвитку ЄС - Росія
- 24 грудня 2017: У відповідь на звернення СУМ в Україні «Про корупцію у Міністерстві України у справах сім'ї, молоді та спорту»
- 24 грудня 2017: У Дніпропетровську стартував проект «Від серця до серця»
- 24 грудня 2017: Слідами Донцова: патології української еліти
- 24 грудня 2017: Син останнього імператора Австрії відвідає Музей радянської окупації
- 24 грудня 2017: Проект «Школа молодого лідера» у Дніпропетровську триває!!!
- 24 грудня 2017: Представники Демократичного Альянсу відвідали управління з питань молоді та спорту Дніпропетровської області
- 24 грудня 2017: Почуйте всі! Пост-пост фактум від Харківського обласного осередку ХДМУ :)
- 24 грудня 2017: Катерина Черевко - Молода людина року у сфері громадської діяльності!
- 24 грудня 2017: Завершив роботу Літній Університет YES
- 24 грудня 2017: Підсумки проекту „Джерела допомоги дітям”
- 24 грудня 2017: Слово – інструмент ефективного лідера
- 24 грудня 2017: Прогнозування нестабільності, Віктор Андрусів, Інститут ДемАльянсу ім. Р. Шумана
- 24 грудня 2017: Прес-секретаря Луганського обласного осередку ВМГО «ДемАльянс» відзначено за його журналістську діяльність
- 2 грудня 2017: Сергій Лещенко зустрівся із чернігівцями
- 30 червня 2017: Студентське самоврядування по-норвезькому
Одні народжуються, щоб просто жити, а інші, як писав В. Стус, щоб "...тут на Великій Україні стати горлом обурення і протесту. Це вже доля, а долі не обирають. Отож, її приймають, яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас".
8 січня 2008 року Україна святкувала недожитий сімдесятирічний ювілей свого вірного сина – талановитого поета, блискучого перекладача та літературознавця, а ще – безкомпромісного та безоглядного правдолюба Василя Семеновича Стуса.
Пройшло 28 років з того часу, як Василь Стус залишив цей світ, і весь цей час пам’ять про нього живе в серцях людей. Саме тому така подія, як річниця з дня народження поета не могла не звернути до себе уваги членів Одеського обласного осередку "Демократичного Альянсу". Інтелектуальний форум "Україна ХХІ сторіччя" організував панахиду за поета в церкві Різдва Христового Українського патріархату, ми ж, в свою чергу, після того підготували невеличкий літературний вечір. Кожен з присутніх членів осередку читав по одному з віршів великого поета, а в проміжках ішла коротка розповідь про життя Василя Стуса. Особливий настрій створили пісні на його слова "Ні на що не нарікай з печаллю", та "Пісня на одній струні. Прощай, Україно!". А від запису вірша "Осліпле листя" голосом самого поета, сльози стали на очах у присутніх.
Василь Стус не дожив місяця до отримання Нобелівської премії, він не дожив 6 років до "падіння" держави, яка була для нього карцером, не дожив він і до того, щоб назвати Україну незалежною, щоб ступити на її землю не зрадником, а героєм. Проте, на те він і був поетом, щоб бачити те, чого не здатні побачити інші. Він жив вірою та надією, він мучився і терпів усі страждання. Василь Стус помер далеко від України в одиночній камері табору суворого режиму в с. Кучино, Пермської обл. Проте, смерть не була одним з його страхів. А кредом його життя стали наступні слова:
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Людина жива доти, доки про неї пам’ятають. Геній Василя Стуса не забудеться в серцях людей. Він житиме у віршах, в піснях, в спогадах, а також – його вогонь буде палахкотіти в очах тих, хто вірить в Україну, її народ та її майбутнє!