The Economist: українські олігархи сприймають євроінтеграцію як захист не лише від РФ, але й від Януковича
7 жовтня 2013
- 17 лютого 2025: Нацбанк планує відмовитися від масштабного рефінансування банків
- 17 лютого 2025: Реалізація державних програм з енергозбереження
- 17 лютого 2025: Доступна іпотека в дії
- 17 лютого 2025: Програма "5-7-9%" тепер доступна для туризму та креативної індустрії
- 17 лютого 2025: Зменшення міжбанківських комісій з картками Visa та Mastercard
- 17 лютого 2025: Змінені вимоги аутентифікації клієнтів банків BankID
- 17 лютого 2025: Новий закон по регулюванню діяльності кредитних спілок
- 17 лютого 2025: Пільгові іпотечні кредити для громадян з тимчасово окупованих територій
- 17 лютого 2025: ЄС визначив дату переговорів про членство з Туреччиною
- 17 лютого 2025: The Economist: українські олігархи сприймають євроінтеграцію як захист не лише від РФ, але й від Януковича
- 17 лютого 2025: Apple викрили у несплаті податків
- 17 лютого 2025: Янукович знайшов у своїх євроінтеграційних планах чільне місце для дружби з Росією
- 17 лютого 2025: Хорватія стала 28-м членом ЄС
- 17 лютого 2025: У Херсоні розпочалася Вікіконференція
- 17 лютого 2025: У Туреччині не вщухають антиурядові протести
- 17 лютого 2025: У Стокгольмі третю ніч поспіль тривають заворушення іммігрантів
Заробивши свої статки під час хаотичної та беззаконної приватизації у 1990-х, українські олігархи тепер шукають верховенства закону і прав власності, які може для них забезпечити ЄС. Про це пише The Economist.
The Economist зазначає, що тактика Росії щодо України має присмак відчаю. План Кремля передбачав «здійснення тиску з усіх боків, створюючи відчуття неминучості об'єднання у Митний союз як спосіб виживання для правлячої еліти». Проте цей план призвів до конкретних дій — протилежних тим, яких прагнула Росія.
Як зауважує The Economist, «економіка України балансує на межі банкрутства, в значній мірі в результаті корупції і відсутності реформ. Крім того, на горизонті президентські вибори 2015 року. Янукович потребує або російських грошей (які можуть з'явитися ціною вступу до Митного союзу) або угоди про асоціацію з ЄС, яка могла б розчистити шлях для грошей від МВФ. Угода з ЄС, здається меншою із двох зол».
Крім того, є ще одна важлива група, яка підтримує європейські перспективи України:
| « | Українські олігархи також мають свої причини для підтримки європейської інтеграції України. Вони бачать її не тільки як захист від поглинання великим російським бізнесом, але, що більш важливо, в якості захисту від самого Януковича. Заробивши свої статки під час хаотичної та беззаконної приватизації 1990-х років, вони в даний час шукають верховенства закону і прав власності. Потенційна втрата російського ринку може по них важко вдарити, але це також дасть їм поштовх до модернізації свого бізнесу | » |
Не допомагають вирішенню цієї ситуації і відмінності у баченнях країн-членів ЄС. «Для Швеції і особливо для Польщі, вихід України зі сфери впливу Росії та залучення до сфери впливу ЄС є питанням екзистенціальної важливості. Франція та Іспанії навпаки можуть бути радими бачити провал підписання угоди. Як це часто буває, остаточне рішення буде за Ангелою Меркель у Німеччині. Проте, нікому угода про асоціацію не потрібна настільки, як самим українцям», — наголошує The Economist.
Джерела
ред.
|
Ця публікація належить сайту Українського тижня матеріали із публікації «[{{{url}}} {{{title}}}]», опубліковані на сайті Тиждень.ua та використані на умовах ліцензії Creative Commons (CC-BY-2.5). |  |