«Вікімедіа РУ» схвалила анексію Криму
1 вересня 2015
- 3 березня 2022: Фонд Вікімедіа висловився за "мирне врегулювання конфлікту"
- 7 січня 2020: У Києві поліція поставила на коліна вікіпедиста за висловлення громадянської позиції
- 27 жовтня 2018: Російська Вікіпедія: Путін — хуйло!
- 24 серпня 2018: У Києві розпочалась робота восьмої Вікіконференції
- 10 листопада 2017: Законопроект щодо Свободи панорами зареєстровано у Верховній Раді
- 9 вересня 2018: 10 найкращих робіт фотоконкурсу «Вікі любить Землю»
- 30 серпня 2018: 1 вересня стартував фотоконкурс «Вікі любить пам'ятки»
- 24 серпня 2018: У Києві розпочалась робота восьмої Вікіконференції
- 25 серпня 2017: У Херсоні розпочалася Вікіконференція
- 6 червня 2017: Українська Вікіпедія сягнула 700 000 статей
- 1 лютого 2024: ГУР знищило ракетний катер ЧФ РФ Івановєц
- 11 червня 2023: Росіяни підірвали Каховську ГЕС
- 19 травня 2023: Українці збивають російські "кинджали"
- 15 травня 2023: Вночі, 27 квітня, російські війська вдарили 4 ракетами типу «Калібр» по Миколаєву: деталі
- 25 березня 2023: Російсько-українська війна 23 березня 2023 (фоторепортаж)
НП «Викимедиа РУ» фактично визнало одностороннє приєднання Криму до Росії, включивши територію півострову до свого списку пам'яток до щорічного конкурсу «Вікі любить пам'ятки», що стартував сьогодні — 1 вересня 2015 року. «Вікімедіа Україна» та учасники проектів Вікімедіа українською мовою заявляють категоричний протест проти подібної підтримки політики російського уряду, яка порушує міжнародне право; також проводять конкурс на цих територіях, в рамках української квоти; і продовжують оскаржувати рішення російського відділення[1].
Кулуарне рішення п'яти людей і реакція на нього в Україні й Росії
ред.Рішення про включення до російської частини конкурсу пам'ятників Криму і Севастополя було прийнято лише п'ятьма членами НП «Викимедиа РУ» з подачі адміністратора російських Вікімандрів Алєксандра Цирліна, який протягом кількох років активно лобіював це питання, хоча й безуспішно. Усього були присутні 5 із 18 членів організації — директор НП «Викимедиа РУ» Владімір Мєдєйко, виконавчий директор Станіслав Козловський, а також Андрєй Корольков, Дмітрій Жуков і Сєргєй Лєщіна.
Учасники проєктів Вікімедіа українською мовою заявили про неприйнятність подібних кроків з боку російського відділення. На сторінках обговорення у Вікіпедії, а також у соціальних мережах редактори української Вікіпедії не приховували обурення:
|
|
|
|
|
|
У середовищі російськомовних учасників також не спостерігалося абсолютної підтримки дій «Викимедиа РУ». В ході обговорень були запропоновані компромісні варіанти, зокрема:
|
Втім, керівництво НП «Викимедиа РУ» залишило ці пропозиції без розгляду.
Фонд Вікімедіа відмежувався від проблеми Криму?
ред.Спроби залучити Фонд «Вікімедіа» як посередника також не дали результату. Так Асаф Бартов заявив, що відділення є незалежними від Фонду Вікімедіа організаціями, конкурс проводить незалежний оргкомітет, тому Фонд Вікімедіа не може або не хоче нічого робити в поточній ситуації, пропонуючи сторонам врегулювати конфлікт самостійно, і бажає їм у цьому вдачі.
У той же час українські вікіпедисти прийняли рішення не виключати списки пам'яток Кримського півострова з конкурсних списків незалежно від рішення «Викимедиа РУ», а також звернутися до юристів Фонду «Вікімедіа» з питанням щодо правомірності використання НП «Викимедиа РУ» бренду Вікімедіа.
Через деякий час вікіпедисти Dghooo і Ліонкінг підготували звернення такого змісту:
|
Члени і керівництво НП «Вікімедіа РУ» утримуються від будь-яких публічних дій, заяв, коментарів з цього питання. Схвалені НП «Вікімедіа РУ» організатори російської частини конкурсу також відмовили ВікіНовинам у будь-яких коментарях.
Тим не менше, «кримські» сторінки конкурсу, що стартував сьогодні, супроводжуються попередженням:
|
Справу контролює Кремль
ред.За день до початку конкурсу на офіційній сторінці російської частини «Вікі любить пам'ятки» з'явилася інформація про те, що його спонсором цього року стане російське державне підприємство «Ростелеком» — монополіст у багатьох напрямках інформаційних технологій у Росії. Цікаво також, що колишнього найбільшого міноритарія «Ростелекому» Костянтина Малофєєва пов'язують з анексією Криму та збройним конфліктом на сході України. Зокрема 22 липня 2014, у зв'язку з озброєним конфліктом на сході України, Головне слідче управління МВС України відкрило кримінальне провадження одночасно щодо Костянтина Малофєєва та міністра оборони Російської Федерації Сергія Шойгу за підозрою у створенні не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ст. 260 КК У). Наприкінці липня 2014 він був включений до списку осіб, проти яких ЄС застосовує санкції у зв'язку з анексією Криму.
З іншого боку 13 березня 2015 Малофєєва нагородили Орденом Республіки Крим «За вірність обов'язку» з формулюванням: за мужність, патріотизм, активну громадсько-політичну діяльність, особистий внесок у зміцнення єдності, розвиток і процвітання Республіки Крим та у зв'язку з Днем возз'єднання Криму з Росією. Серед цікавих у цьому ключі фактом біографії Костянтина Малофєєва також створення і фінансування ним «Ліги безпечного інтернету», яка активно просуває цензуру в Росії, від якої страждає, у тому числі, і російська Вікіпедія. Під крилом «Ростелекому» розвивається, зокрема, портал «Супутник», головною метою якого декларується створення цензурованої пошукової системи.
Джерела
ред.- Використано матеріали російських Вікіновин
- Обговорення ситуації в Кнайпі української Вікіпедії
- Обговорення на Вікісховищі «Вікі любить пам'ятки» в Росії
- Обговорення на Фейсбук № 1
- Обговорення на Фейсбук № 2
Примітки
ред.- ↑ Див. Local chapter FAQ на Мета-вікі — «Chapter has no responsibility with respect to running the Wikipedia or other Wikimedia sites, nor does it have access to user information. The Wikimedia Foundation is the appropriate entity to direct all official requests for user information.»
- ↑ а б в г д w:uk:Вікіпедія:Кнайпа (різне)/Архів 29#У російській частині міжнародного конкурсу ВЛП буде Крим
- ↑ https://www.facebook.com/anatoliy.yakudza/posts/915241001904688?pnref=story
Посилання
ред.