Вікіекспедиція дивовижними місцями р. Тетерів (Київ-Дениші)
4 червня 2016
- 31 серпня 2020: Міжнародна конференція «Місто як навчальна аудиторія» зібрала 40 спікерів з 11 країн світу
- 21 квітня 2020: Клайв Спеш: авторитарні режими використовують коронавірус для пригнічення населення
- 18 квітня 2020: Київ страждає від пилу і диму
- 24 грудня 2017: Статус «Гришківого лісу» на розгляді у міськраді
- 4 червня 2016: Вікіекспедиція дивовижними місцями р. Тетерів (Київ-Дениші)
- 7 січня 2019: Краєзнавча вікіекспедиція в Опішне
- 7 серпня 2016: Вікіекспедиція: зимові Мармароші
- 7 серпня 2016: Заповідну Корсунщину вивчили учасники вікіекспедиції
- 19 липня 2016: Вікіекспедиція Дністровським каньйоном
- 17 липня 2016: Вікіекспедиція до 75-річного ювілею Івана Миколайчука
- 14 липня 2024: Помер Блідар Валерій Микитович
- 15 грудня 2023: Відкрито меморіальну дошку на честь Мар’яна Гаденка
- 6 вересня 2023: Про увічнення в столиці пам’яті видатних буковинців
- 31 березня 2023: Нова парадигма безпеки для фінансових установ з урахуванням людського фактору
- 25 березня 2023: Російсько-українська війна 23 березня 2023 (фоторепортаж)
21-22 травня 2016 року відбулася Вікіекспедиція у Житомирській області, в якій взяли участь 3 людини (Некрасова Оксана, Болотова Каролина та Оскирко Олександра) вздовж річки Тетерів та її приток, біля населених пунктів — Поташня, Радомишль, Царівка, Коростишів, Житомир, Дениші.
Наразі у Вікіпедії дуже мало інформації щодо мальовничих краєвидів та історичних місць вздовж річки Тетерів. Витоки розташовані неподалік від межі Житомирської і Вінницької областей. У деяких місцях Тетерів має характер гірської річки, адже верхів'я Тетерева розташовані в межах Подільської височини.
Починали проводити дослідження в околицях м. Радомишль: лісові болотяні масиви с. Поташня — м. Радомишль та Замок Радомисль, збудований близько 1612 року (ок. Папіронський Став та р. Мика).
У Замоку Радомисль (50°28'39N, 29°12'59E; http://radozamok.com.ua/) знаходиться
музей української домашньої ікони XVII–XX ст., є єдиним у світі музеєм домашньої ікони, також цей музей — найбільший музей ікон у Східній Європі, а експозиція предметів християнського мистецтва «Душа України» — це найбільша християнська експозиція в країні. Музей ікон, створений відомим лікарем і громадським діячем Ольгою Богомолець, яка за 15 років зібрала і зберегла від знищення понад 5000 хатніх образів з усіх куточків країни.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/19/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8C%2C_%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE_1612_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.jpg/220px-%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8C%2C_%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE_1612_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8C._%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B8._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_-_%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B8.jpg/220px-%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8C._%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B8._%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_-_%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B8.jpg)
Дуже цікавими є водно-болотні угіддя та лісові масиви в околицях м. Коростишів. Є декілька великих озер, більшість з яких кар'єрного типу. Скелі біля кар'єрів висотою близько 10-15 м використовують альпіністи для тренувань. Масштабне та чисте місце — на фото кар'єр створений для видобутку граніту, а нині, затоплений. Глибина штучного озера, кажуть, до 40 м.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d4/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B0.jpg/220px-%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B0.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e5/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%E2%80%99%D1%94%D1%80.jpg/220px-%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%E2%80%99%D1%94%D1%80.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d0/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%E2%80%99%D1%94%D1%80%2C_%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%96.jpg/220px-%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%E2%80%99%D1%94%D1%80%2C_%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%96.jpg)
Досліджувались мальовничі скелі в районі санаторія Дениші та лісові заказники місцевого значення «Замок Терещенка» й «Над Те́теревом».
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/02/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%22%D0%94%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%88%D1%96%22_%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%96_%D1%80._%D0%A2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2.jpg/220px-%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%22%D0%94%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%88%D1%96%22_%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%96_%D1%80._%D0%A2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2.jpg)
У скелях нами було досліджено сучасне поширення в Житомирській області ящірок Darevskia (saxicola) complex, акліматизованих тут в 1960х рр. Привезені вони були з Кавказу (Вірменії та Грузії). На сьогоднішній день вірменська ящірка (Darevskia armeniaca) і ящірка Даля (Darevskia dahli) поширилися вздовж лівого берега р. Тетерів на ділянці загальною довжиною близько 3,7 км.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8e/%D0%AF%CC%81%D1%89%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%CC%81%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%28Darevskia_armeniaca%29_%D0%B2_%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96.jpg/220px-%D0%AF%CC%81%D1%89%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%CC%81%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%28Darevskia_armeniaca%29_%D0%B2_%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c8/%D0%AF%D1%89%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F_%28Darevskia_dahli%29_%E2%80%94_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83_%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%8F%D1%89%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BA.jpg/220px-%D0%AF%D1%89%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F_%28Darevskia_dahli%29_%E2%80%94_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83_%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%8F%D1%89%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BA.jpg)
Замок Терещенка побудований у 1910-11 рр. за проектом арх. П. Голландського.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7c/%D0%A0%D1%83%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86%D1%83_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2.jpg/220px-%D0%A0%D1%83%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86%D1%83_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2.jpg)
Також цікавими виявились лісовий заказник місцевого значення «Замок Терещенка»- площею 22,1 га; ботанічна пам'ятка природи місцевого значення — урочище «Тригір'я» — площею 0,1 га, створений з метою охорони та збереження дубів віком 450–590 років. Лісовий заказник місцевого значення «Над Тетеревом» площею 56,9 га, що оголошений об'єктом природно-заповідного фонду України з метою охорони та збереження Тригірського корабельного гаю кінця XVIII початку XIX століття, представленого 360–410 річними дубовими і сосновими насадженнями. У 1583 року тут, у дубовому лісі вдалині від людей на гранітній скелі, що височіє над каньйоном ріки, житомирським князем Володимиром було засновано чоловічий монастир. Довколишні села Тригір'я та Буки з'явилися значно пізніше. У 1613 року монастир було збудовано з дерева. У 1782–1873 роках монастир було зруйновано та зведено заново. У XVIII — першій половині XIX століть монастир тимчасово належав Греко-католицькій Церкві. 1839 року його було повернуто Російській Православній церкві, після чого в монастирі розпочалося будівництво мурованих церков (замість колишніх дерев'яних). Зараз Спасо-Преображенський Тригірський чоловічий монастир — один із найбільш компактних і затишних монастирів, що збереглися в Україні. Урочище «Тригір'я» ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3f/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D0%97%D0%A4_-_%D0%91%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%22%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B3%D1%96%D1%80%27%D1%8F%22.jpg/220px-%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D0%97%D0%A4_-_%D0%91%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%22%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B3%D1%96%D1%80%27%D1%8F%22.jpg)
Див. також
ред.
Авторський репортаж |
---|
Це власний репортаж нашого репортера. Дивіться сторінку обговорення для детальної інформації. |