В Узбекистані закрили Вікіпедію
29 лютого 2012
- 22 травня 2025: Стали відомі імена лауреатів відзнаки «Вікімеч» імені Олега «Raider» Ковалишина 2025 року
- 17 лютого 2025: Лауреатів «Вікімеча» — 2024 оголошено в День Героїв
- 17 лютого 2025: У Києві почала виходити вільноліцензована газета «Рідний край»
- 17 лютого 2025: Оголошено лауреатів відзнаки «Вікімеч» 2023 року
- 17 лютого 2025: Росіяни готують альтернативну Вікіпедію?
- 17 лютого 2025: Топ найпопулярніших футбольних клубів Бразилії в 2022 році за переглядами у Вікіпедії
- 17 лютого 2025: Топ найпопулярніших футбольних клубів Англії в 2022 році за переглядами у Вікіпедії
- 17 лютого 2025: Топ найпопулярніших футбольних клубів Італії в 2022 році за переглядами у Вікіпедії
- 17 лютого 2025: Російські Інтернет-сервіси в Україні заблокують?
- 17 лютого 2025: Петиція проти блокування Вікіпедії в Туреччині
- 17 лютого 2025: Туреччина заблокувала Вікіпедію
- 17 лютого 2025: У Хабаровську суд наказав заблокувати доступ до Вікіпедії, Яндекса і сайту Кинопоиск
- 17 лютого 2025: Тотальне стеження за американцями викрив колишній співробітник ЦРУ
- 17 лютого 2025: У Грузії затримали активістів за лайку на адресу Путіна
- 17 лютого 2025: Жителям білоруських багатоквартирних будинків заборонили ставити супутникові тарілки
- 17 лютого 2025: Сашко Лірник: Мене цікавить лише те, щоб телеканал показував українські новини і українські передачі
Уряд Узбекистану закрив доступ до інтернет-енциклопедії «Вікіпедія». Проте заборона поширюється тільки на сайт узбецькою, тоді як користувачі все ще мають доступ до «Вікіпедії» російською, англійською та іншими мовами. Експерти припускають — не зважаючи на слідування офіційній інтерпритації історичних чи політичних подій, сайт становив конкуренцію державній ідеології. Наприклад, на сторінках енциклопедії можна було знайти інформацію про політичну опозицію.
На думку Сари Кендзіор, спеціаліста з нових медіа в Центральній Азії і професора Університету Вашингтона, блокування «Вікіпедії» в Узбекистані — це не просто спроба закрити доступ до небажаної для влади інформації, а прагнення Ташкента монополізувати будь-який контент узбецькою мовою.
За словами Кендзіор, багато статей в узбецькій «Вікіпедії» були підготовлені представниками узбецької діаспори. До того, як сайт був заборонений, він входив до списку 15 найбільш популярних в Узбекистані. Всього, за даними Кендзіор, серед 28-мільйонного населення Узбекистану налічується близько 9 мільйонів Інтернет-користувачів.
«На сьогоднішній день в Узбекистані практично не існує он-лайн-форумів, де б обговорювалися політичні теми», — зазначає Кендзіор. Наприклад, популярний форум arbuz.com, що надавав платформу для спілкування на теми Узбекистану і узбецької діаспори, був закритий владою країни в минулому році, після обговорення його користувачами теми «Арабської весни».
Нагадаємо, у травні минулого року донька президента Узбекистану Іслама Карімова подала до суду на французький новинний веб-сайт, що назвав її батька «диктатором».