Електронну демократію в Україні може бути впроваджено найближчим часом

Реформи в Україні

• 7 квітня 2015: Електронну демократію в Україні може бути впроваджено найближчим часом
• 5 квітня 2015: Вперше в Україні впровадженню реформ можна навчитися

Україна

• 2 листопада 2024: «Я вижив, бо був налаштований»: історія десантника, який рятував побратимів під ворожим вогнем
• 2 листопада 2024: «Доки я служив у піхоті — я був героєм, а зараз…»: історії бійців, які після поранень служать у ТЦК
• 14 липня 2024: Помер Блідар Валерій Микитович
• 15 грудня 2023: Відкрито меморіальну дошку на честь Мар’яна Гаденка
• 6 вересня 2023: Про увічнення в столиці пам’яті видатних буковинців
• 31 березня 2023: Нова парадигма безпеки для фінансових установ з урахуванням людського фактору
• 25 березня 2023: Російсько-українська війна 23 березня 2023 (фоторепортаж)
• 23 березня 2023: Російсько-українська війна 22 березня 2023 (фоторепортаж)

7 квітня 2015

У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, що мають забезпечити прямий вплив громадян на державну політику шляхом електронних петицій. Про це під час круглого столу повідомили автори законопроектів та експерти у галузі.

«

Мова йде про нову модель демократії. Про демократію у світі, де багато суспільно важливих речей визначаються сучасними технологіями,

»

 — зазначає Сергій Лобойко, керівник центру розвитку інновацій Києво-Могилянської академії.

Впровадження так званої електронної демократії, що має здійснитися шляхом прийняття та імплементації відповідного законодавства, є складником медійної реформи, погодженої експертами, зокрема, ініціативою Реанімаційний пакет реформ, із державною владою.

Зареєстровані законопроекти (законопроект № 2299, внесений Президентом України, та законопроект № 2299-1 — альтернативний йому) мають на меті прирівняти звернення громадян в електронному вигляді – до паперових, а також ввести в Україні поняття «е-петиція» за аналогією до практики інших держав. На відміну від багатьох інших країн світу, в Україні планується законодавчо закріпити навіть такі електронні петиції, що подані з сайтів громадських платформ, а не тільки органів державної влади.

За словами експертів, впровадження електронних петицій має створити умови для прямого впливу громадян на політику як загальнодержавного, так і місцевого рівня. Також цей інструмент позбавить державних апарат надмірних фінансових та часових витрат на рутинну обробку паперових документів.

«

Інструмент електронних петицій має бути зручним, перш за все, для громадян, а не для органів влади. Найважливішим є зараз запуск механізму одразу після прийняття відповідного закону. Треба усунути ризики, щоб не було зневіри щодо механізму на самому початку,

»

— зауважує експерт Реанімаційного пакету реформ з питань електронної демократії Діана Проценко.

До ризиків, громадські експерти відносять, зокрема, наявність у президентському законопроекті ідеї премодерації петицій перед публікацією певним адміністратором, чия компетентність та прозорість роботи є під сумнівом.

Заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, натомість, зробив зауваження щодо альтернативного законопроекту 2299-1. За його словами, принциповим недоліком є обов'язковість цифрового підпису — що створює потенційне джерело корупції в цій системі.

Обидва законопроекти наразі надано для ознайомлення профільним парламентським комітетам, після чого вони мають бути направлені до Верховної Ради для голосування у першому читанні.

Нині понад 70 держав у світі використовують електронні петиції для залучення громадян до участі у політиці. Дослідження цінностей World Values Survey (2010–2014) показало, що підписували петицію близько 68% людей, які живуть у Швеції, 72,6% у Швейцарії, 70% в Австралії, 60% в США і 68,2% у Великій Британії.

Авторський репортаж
Це власний репортаж нашого репортера. Дивіться сторінку обговорення для детальної інформації.