Опубліковано рейтинги партій за лютий 2013 року
- 13 січня 2023: В Шаані пройшов "Вечір вдячності українців"
- 6 січня 2023: Франція першою надасть Україні західну бронетехніку
- 18 червня 2022: Як компанії зі Швейцарії, Італії та Німеччини допомагають РФ виробляти зброю в обхід санкцій
- 11 квітня 2022: ЄС визначив дату переговорів про членство з Туреччиною
- 14 лютого 2022: Сергій Притула в Чернігові: "Чи можна залишатись поза політикою?"
- 1 січня 2021: В Україну повернулися дві жінки та семеро дітей, які перебували в таборах для біженців на території Сирії
- 30 грудня 2019: В рамках обміну на підконтрольну територію України повернулись утримувані окупантами військові та цивільні особи
- 8 вересня 2019: До України повернулися 35 в'язнів Кремля
- 19 листопада 2024: У Крижопільській громаді відбувся культурно-мистецький фестиваль на підтримку ЗСУ «Каша FEST»
- 2 листопада 2024: «Я вижив, бо був налаштований»: історія десантника, який рятував побратимів під ворожим вогнем
- 2 листопада 2024: «Доки я служив у піхоті — я був героєм, а зараз…»: історії бійців, які після поранень служать у ТЦК
- 14 липня 2024: Помер Блідар Валерій Микитович
- 15 грудня 2023: Відкрито меморіальну дошку на честь Мар’яна Гаденка
- 6 вересня 2023: Про увічнення в столиці пам’яті видатних буковинців
- 31 березня 2023: Нова парадигма безпеки для фінансових установ з урахуванням людського фактору
- 25 березня 2023: Російсько-українська війна 23 березня 2023 (фоторепортаж)
5 березня 2013
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», якби вибори до Верховної Ради України відбувалися наприкінці лютого 2013 року, то участь у них взяли б близько двох третин виборців.
Найвищий рівень мобілізації фіксується на Заході, найнижчий – на Донбасі та Півдні країни, де участь у виборах підтвердили лише близько половини виборців.
Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися наприкінці лютого 2013 року, то перемогу здобула б Партія регіонів. Так, 24,9% опитаних (серед тих, хто взяв би учать у виборах) проголосували б за Партію регіонів, 19,3% – за Батьківщину, 18,1% – за УДАР, 11,9% – за Свободу, 8,7% – за Комуністичну партію. Ще 1,2% виборців підтримали б партію Н.Королевської «Україна – Вперед!», менше 1% – Радикальну партію Олега Ляшка та «Нашу Україну». Решту партій – 2,7%, не визначились з вибором – 11,8%.
Для коректного порівняння показників партій з результатами виборів, було проведено перерозподіл «невизначених».
В результаті отримуємо: якби вибори до Верховної Ради України відбувалися наприкінці лютого 2013 року, то за Партію регіонів проголосували б 28,2% виборців, за Батьківщину – 22%, за партію УДАР – 20,4%, за Свободу – 13,5%, за КПУ – 10%. Інші партії – близько 6%.
Експерти соціологічної групи "Рейтинг" відзначають наступні тенденції порівняно з результатами парламентських виборів:
- Сукупна підтримка опозиційних партій (Батьківщини, УДАРу і Свободи) збільшилась з 50 до 56%, водночас сукупна підтримка партій, які формують більшість у парламенті (Партії регіонів та КПУ), зменшилась з 43 до 38%.
- «Нові» парламентські партії (УДАР і Свобода) додали в підтримці, «старі» (Батьківщина, Партія регіонів та КПУ) – втратили.
Партія регіонів залишається одноосібним лідером симпатій виборців Донбасу, Півдня та Сходу країни. У свою чергу Батьківщина на Заході ділить першість зі Свободою та УДАРом, в Центрі та Півночі – з УДАРом.
- УДАР продовжує підтримувати переважно молодь, КПУ – старші люди. Найбільш освічений електорат у Свободи та УДАРу, найменш – у КПУ. Також в електораті Свободи та УДАРу найбільше працюючих, а в електораті КПУ домінують пенсіонери.
- Батьківщину більше підтримують в селах, Партію регіонів та КПУ – в містах.
- Як і на виборах УДАР і Свободу більше підтримують чоловіки, Батьківщину, Партію регіонів та КПУ – жінки.
- Виборці Свободи і Батьківщини переважно україномовні. Цікаво, за останні півроку частка україномовних в електораті Свободи зменшилась з 75 до 68%, водночас зросла кількість тих, які спілкуються вдома обома мовами або російською. В структурі прихильників КПУ і Партії регіонів понад половина російськомовні, чверть розмовляють вдома обома мовами, ще чверть – українською. Цікаво, серед виборців УДАРу половина розмовляють вдома українською, половина – російською або обома. Серед «невизначених» більше російськомовних, що логічно, оскільки найбільше «невизначених» фіксується на Півдні, Сході та Донбасі.