ATR більше не мовить у Криму
1 квітня 2015
- 31 жовтня 2021: У Криму ресторатор розчленував клієнта з Росії
- 8 липня 2021: Британський есмінець HMS Defender біля анексованого Севастополя
- 10 травня 2017: Урядовець заявив про територіальні претензії щодо Кубані
- 1 вересня 2015: «Вікімедіа РУ» схвалила анексію Криму
- 1 квітня 2015: ATR більше не мовить у Криму
- 14 березня 2015: Тиск на активістів та журналістів у Криму посилюється
- 9 березня 2015: Голосно декламувати Кобзаря у Криму віднині заборонено
- 11 лютого 2015: Росія націоналізувала Укртелеком в Криму
- 22 травня 2013: У Сімферополі відбулася прем'єра фільму про депортацію татар
Відсьогодні, 1 квітня 2015 року, припинив мовлення телеканал ATR. ATR вів мовлення українською, російською та кримськотатарською мовам та позиціонував себе як єдиний у світі канал, що мовить мовою кримських татар. Причиною закриття каналу стало непроходження ним перереєстрації у Роскомнагляді відповідно до російського законодавства, хоча правозахисники схильні вважати, що канал, який лишався опозиційним до окупаційної кримської влади, міг стати жертвою політичного становища у регіоні. Окрім ATR, ефірне мовлення припинили аффільовані з ним ЗМІ, як-от: дитячий канал «LALE» та радіостанція «Meydan».
ATR кілька разів подавав пакет документів для реєстрації відповідно до законодавства Росії, однак їх щоразу повертали. Голова самопроголошеної влади Криму Сергій Аксьонов неодноразово публічно висловлювався за закриття каналу, оскільки, на його думку, ATR дає надію на повернення півострову до складу України. Крім того, Аксьонов звинувачував керівництво каналу у свідомому затягуванні процесу одержання ліцензії з метою спровокувати скандал.
Тим не менше колектив телеканалу не збирається припиняти боротьбу за свій канал. Генеральний директор ATR Ельзара Іслямова повідомила, що з 6 квітня телеканал починає мовлення в онлайн режимі через Інтернет. До того ж канал має дійсну ліцензію на мовлення через український супутник, тож ATR лишатиметься доступним не тільки на території Криму, але й Усієї Росії та Європи. Також керівництво компанії розглядає варіант перекваліфікації телекомпанії у продакшн студію. Ельзара Іслямова зазначила, що боротьба за ATR триває:
| « | Відстоювати своє право на транслювання ATR в тому форматі, який і був, ми будемо. Звісно, ми не знаємо, чи принесе нам це успіх, але боротьбу не припинимо. | » |
Власник медіахолдингу, до якого належить і ATR, Ленур Іслямов на прес-конференції заявив, що робив усе можливе для перереєстрації каналу, та запевнив, що керівництво каналу намагатиметься зберегти його у тому форматі, у якому він існував раніше. Крім того, він повідомив, що до нього неодноразово зверталися з вимогою позбутися медіавласності:
| « | Або ти продаси, або ми заберемо силою. Ми забрали те, ми забрали це і заберемо й це. Ти що, думаєш, хтось прийде тебе захищати, чи що? Заберемо і все. Ну от, в прямому ефірі я говорю. Ну, і як підсумок: двері відкриті, ми чекаємо кожного, хто сюди прийде. Можна забрати телеканал, забрати сервер, частоту або все що завгодно. Але забрати колектив – як можна? | » |
Світове співтовариство висловило занепокоєння утисками каналу ATR у Криму. Так, Amnesty International прямо назвала закриття кримськотатарських ЗМІ на території півострову наступом на свободу слова. ОБСЄ також засудила утиски незалежних кримських ЗМІ, відзначивши, що влада таким чином обмежує плюралізм медіа та доступ громадян до інформації. Однозначно негативно сприйняли вимушене припинення мовлення представники кримських татар. Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголосив, що закриття каналу є виключно політичним рішенням вищого керівництва Росії, яке таким чином намагається завдати удару по кримських татарах, а Мустафа Джемілєв висловив ідею перетворення ATR на загальноєвропейський медіа-культурний проект.
Водночас, підтримку кримськотатарському каналу висловило чинне керівництво України. Міністр інформаційної політики Юрій Стець заявив, що український уряд всіляко сприятиме відновленню ATR, а віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко запропонував каналу перебазуватися на материковій частині України та продовжувати мовлення на Крим. Офіційний Кремль заявив, що не втручатиметься у конфлікт.
З 25 березня на ATR тривав телемарафон на підтримку телеканалу. У багатьох містах світу, де мешкають представники кримськотатарської діаспори, пройшли акції на підтримку телеканалу із закликом «Не вбивайте ATR!». У день закриття каналу до його редакції прийшли кількадесят його глядачів, декотрі не стримували сліз розпачу.
Джерела
ред.- «Що чекає перший кримськотатарський телеканал ATR після закриття».
- «ОБСЄ: у Криму обмежили плюралізм медіа».
- «Amnesty International: Закриття кримськотатарських ЗМІ – наступ на свободу слова».
- «У Стеця не виключають, що ATR буде мовити на материк».
- «Р.Чубаров назвав закриття ATR політичним рішенням Кремля».
- «Джемільов і Чубаров хочуть зробити ATR європейським медіапроектом».
- «Останній день ATR: кримськотатарський телеканал і радіо припинили мовлення».